Украинские. Українські прислів'я та приказки

Хто по повній випиває, той під тином спочиває.

Взявся п'яний за тин, як за попа трясця.

Очима пива не вип'єш.

Хочеш із здоров'ям дружити - перестань горілку пити.

Блажен муж - до церкви недуж, а до корчми чимдуж.

Випиймо, щоб дома жінки не журилися.

Де п'ють, там і ллють.

Був такий рік, що тютюн не вродив, і якби не хліб, то був би народ бідив.

Аби горілка була, ми й сухарі поїмо.

Який напій, таке й похмілля.

Де добре пиво, не треба і віхи.

Випив чарку, випив дві, зашуміло в голові.

П'яний б'ється, скаче, а проспиться - гірко плаче.

Як п'ян, так капітан, а проспиться, так і свині боїться.

Погано п'ється, тільки у чарці не зостається.

Табака гарна, терла жінка Ганна, стара мати вчила її м'яти, дочки розтирали, в ріжки насипали.

Захотів від вовка каяття, а від п'яного сорому.

Добрий курець, коли є люлька і тютюнець.

Гірко випить, а жаль покинуть.

В болоті не без чорта, в сім'ї не без п'яниці.

Як до праці - руки дрижать, а чарочку добре держать.

Випийте і закусіть, а на завтра до себе запросіть.

Заробив кревно та й пропив певно.

Латку на латці ношу, а шаг на горілку держу.

Гуляє, за все забуває.

Та він би маму свою пропив.

Хто п'яницю полюбить, той вік собі погубить.

Не диво пиво, дивні люди, що його п'ють.

Пив би пиво, та в кишені диво.

Бач, як качки заганяє.

В лихий час п'ю і квас, а побачу пиво - не пройду мимо.

Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.

Годі вже дома пити, ходімо в шинок.

Давай закуримо ще й твого, бо чужий надоїв.

Тяжко тепер жити, бо навчився хлоп горілку пити.

Язика не поверне, неначе він йому повстяний.

Як ковбаса і чарка, то минеться й сварка.

Перша чарка колом, друга - соколом, а решта дрібними пташечками.

Що пропито, в тім не ходити.

Коли не до тебе п'ють, то не кажи здоров!

Як нап'ється - решетом гроші міряє, а проспиться - ні за що решета купити.

Чужим пивом весілля не одбудеш.

То недужого питають, а здоровому наливають.

Пий, та не впивайся, між чужими людьми остерігайся.

П'яний - так, як малий: що на умі, те й на язиці.

П'яний свічки не засвітить.

Закуримо тютюну мого, бо ти ще не мав свого.

Не допивай, не доливай - не будеш п'яний.

Оце дудлить, аж у горлі клекотить!

Як не п'єш до ладу, то зійдеш на біду.

Усі б курили, та люльки спалили.

П'яниці кажи, що день, а він каже, що ніч.

Чиє пиво п'єш, того й пісень співай.

Овдію, п'єш цілу неділю, а я тобі, Овдію, та й нічого не вдію!

П'яного молитва, як хворого піст.

Поставив усе на одну карту.

Горілка посварить і перепросить.

Хто горілку п'є, той найліпшу жінку б'є.

Пора кумі і за розум братися: не все пити, треба похмелятися, а з похмілля знову на весілля.

Від пива голова крива.

З чужої горілки голова не болить.

Хоч і кажуть, що горілка серце веселить, чого ж од неї, ледачої, голова болить?!

Хто пив, а в кого голова болить.

Карти хміль люблять.

Соха - не плуг, тачка - не машина, п'яниця - не чолові".

Розібрало, мов вовка опеньки.

Де чарка, там і сварка.

Для попа горілки стопа, а дяк п'є хоч як.

Перша чарка не брала, друга теж, а третя завела в арешт.

Коваль кує, а ковалиха в корчму йде.

За однією чаркою і наймит не закушує.

До пива їсться, до слова мовиться,

П'яниця - то послідній чоловік.

Горілка - не вода, а народна біда.

Не хвали пиво, розливши, а хвали випивши.

Хоч будеш п'ян, не будь упрям.

Вільному воля, п'яному - рай.

Підгуляв, що й з копит збився.

Намогоричився до самого підборіддя.

Щоб не розводились п'яниці, то він горілку випиває.

Горілочка-кума зведе хоч кого з ума.

П'яний собі розум відбирає.

Коли пили - гомоніли, а платили - поніміли.

Дорога разом, а тютюнець наполовину.

Добра вода, що не мутить ума, а горілка, що та дівка,хоч кого підведе.

Вода - не горілка: багато не вип'єш.

Вино веселить, та від вина й голова болить.

Як мені ота горілка, то вже така гидота, що як не вип'ю чарку, то ніяк не одірву від рота.

Празник - Іван Бражник.

Тікай, душа, на плече, бо горілка потече.

Господи, за що ти мене караєш: чи я горілки не п'ю, чи я жінки не б'ю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю?

Від чарки більше людей помирає, ніж у морі потопав.

Було ремесло, та хмелем поросло.

Нині до дна, завтра до дна - зосталася біда і корова одна.

Що чоловік п'яний, що скажена собака.

Вчепився, як п'яний до тину.

Ось табак для всіх собак: хто совісті не має, нехай приступає.

Чоловік за чарку, а жінка за сварку.

Гей ти, корчмо, ти, княгине, в тобі праця наша гине!

З чужого похмілля голова не болить.

П'яному і бог з дороги звертає.

Горілка валить з ніг і кладе під поріг.

З цього квасу пива не буде.

До кого п'єш, тому й здоров'я кажи.

Один день їсть, п'є, танцює, а двадцять дев'ять голодує.

Прощай, розуме, коли з горілкою зустрівся.

Не винце, так пивце - аби мокре було.

Випити би ся випило, з'їсти би ся з'їло, коли б ще по тому полежати дали, тож-то би добрі були.

Коза - не тварина, п'яниця - не людина.

Пити чи не пити, аби з добрими людьми поговорити.

П'яний гірше скаженого пса.

Хоч ходимо голі й босі, та куримо папіроси.

Не той п'яниця, що п'є, а той, що впивається.

Хліб-сіль разом, а тютюнець врозь.