Украинские. Українські прислів'я та приказки

Ні рано, ні пізно, саме в добрий час.

Перший спас час припас, Петро і Павло - два прибавив, Ілля-пророк - три приволок.

Май - волам дай, а сам на піч тікай.

Стрічаються на стрітення зима з літом, щоб поборотися, кому йти наперед, кому вертатися назад.

Де літував, там було й зимувати.

Зима спитає, де літо було.

Бути зимі, як пташка, передвісник зими, проспіва: "Кидай віз, бери сани, та поїдем до Оксани!"

До благовіщений і птиця гнізда не в'є.

На Юрка сховається в житі курка.

Що було, то за вітром по воді попливло.

У нас сьогодні Луки: ані хліба, ані муки.

Тільки до Іллі добрі рої, а по Іллі повісь роя на гіллі.

Хто в четвер скаче, той у п'ятницю плаче.

Як не тепер, то в четвер.

Юрій з хати всіх на поле вижене.

Курчат восени лічать.

Юрій з водою, а Никола з травою.

Літо дає коріння, а осінь - насіння.

Ніч своє право має.

Весна красна квітками, а осінь - плодами.

Взимку літа не доженеш.

Що було, то не верне ніколи.

Січень січе, ще й морозить, ґазда з лісу дрова возить.

21-Українські прислів'я та приказки про те, що людині шкодить, а чоловіка губить

Бувай здоров, розуме, не побачимося й завтра.

Хміль, а не вода, чоловікові біда.

Шинок - це лихо для жінок.

Рушаймо до шинку, коли в церкві тісно!

Він не хоче ґаздувати, тільки пити-гайнувати.

Пий, брате, пий, а на старість - торба й кий.

Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде.

Випив дві неповних, а третю через верх.

Не п'яний плаче, а горілка.

Перша чарка - на здоров'я, друга - на веселощі, третя - для сварки.

Пив не на живо, а на смерть.

Зістарівся воюючи, по корчмах ночуючи.

Той п'є, в кого гроші є.

На хрестинах всі куми, на весіллі всі свати, а у корчмі всі брати.

Коли п'яний, то лягай спати, а не зачіпай.

Спасається: щоденно напивається.

Більше дива, як того пива.

Як вип'єш дві-три, то неначе замакітриться світ.

Від п'яного поли вріж, а тікай.

Хвали себе не при чарці, а при косарці.

На бік процесію, бо тютюн везуть.

П'яний, п'яний, а об вугол не б'ється.

П'яному світ - як банка, а люди - як мухи.

Не той п'яний, що каже: "Я вже п'яний", а той п'яний, що каже: "Дайте ще!"

Люби - не влюбляйся, пий - не напивайся, грай - не відігравайся.

У п'яниці сім п'ятниць на тиждень.

Як швець дубом шкури пересипа, так нюхарі сушать собі мозок табакою.

Добра п'яниці і крапля.

Продав за карбованець, пропив за полтиник, прогуляв

Хто вино любить, той сам себе губить.

Добрий курець має люльку, кресало і тютюнець.

Пропив вівці на горілці, а корову на меду, прийшов з корчми додомоньку та й б'є жінку молоду.

З порожнього не наллє, а бідного не обкраде.

Втопив розум у горілці.

Дай йому пити, а він не дасть тобі жити.

Горілка тільки біду шукає.

Хліб на поги ставить, а горілка з ніг валить.

Хома купив, Хома п'є, бо у Хоми гроші є.

П'яному море по коліна, а калюжа морем здається.

П'є ледащо, як має за що.

П'є до потері, щоб не бачити, де двері.

Казала горілка: "Ой хто мене займе, у голову зайде, руки-ноги обдере й додому не зайде!"

Горілка - не дівка: на ногах не встоїть.

Як не як, а Хома пияк.

Не стільки пива, скільки дива.

Дзвіницю обдирає, а корчму криє.

Дав на вино, на ладан, на церковні витребеньки.

Горілка - здоров'я злодійка.

Як випили варенухи, то й загули, наче мухи.

З п'яним не сварися, з багатим не судися.

Од пива болить спина, а од меду голова.

Ото диво, що п'ється пиво.

Якби курити, то було б що робити, а то сидиш та світом нудиш.

Чарка вина не добавить ума.

Скільки води не пий, а п'яним не будеш.

Не шкода горілки випитої, а шкода розуму пропитого.

Ні рак, ні жаба, а просто п'яна нахаба.

Горілка, як хороша дівка: хоч кого з ума зведе.

Де ледарі зійдуться, там вино і горілка знайдуться.

І горілки не хочу, і цілувати не буду!

У корчмі ся напиває, а в калюжі спочиває.

Чоловік - не свиня: більше відра не вип'є.

Пити до дна - не бачити добра.

Горілки не пий - будеш чоловік золотий.

До кужеля нездужала, а до чарки одужала.

Хто пив, а мене волочать.

Хмільна вода до добра не доведе.

Як випити хочеться, то і в куми проситься.

Не допивай з пляшки до дна, бо дійдеш на споді багна.

Друг не друг, а тютюнець свій.

Не бий, не волочи, у горілці язик умочи - усю правду скаже.

Не винна горілка, а ті винні, що її п'ють.

П'яному і калюжа по вуха.

Горілка багато шкоди робить і на зле штовхає.

Горілка у п'яти йому вступила.

Чоловік у горілці, як собака в скаженівці.

Хто горілку любить, той сам себе губить.

Як є на мед, тоді пий пиво, а як є на пиво, тоді пий воду.

Далеко п'яному додому.

Випив і оком не моргнув.

Куняє й наливає, наливає й випиває, випиває і куняє - свого віку козацького доживає.

Дайте, куме, мені свого табаку, бо від чужого вже язик пече.

Хоч п'яний, а правду каже.

Перевів гаманець на тютюнець.

тільки й бариша, що в голові шумить.

Набрався, як лин мулу.

Він геть-таки скляного бога держиться.

П'яниця і з каганця питиме.

Пий та людей бий, щоб знали, чий син.

То-то й диво, що гірке пиво.

Корчма розуму учить.