Украинские. Українські прислів'я та приказки

Пішла горілка по животу, як брехня по селу.

Коли б не пили, то б в золоті ходили.

Ми не п'ємо, тільки з хлібом їмо.

Будь здоров, розуме, побачимось завтра!

Перша чарка - як по льоду, друга - як по меду, а за третю не питай - управляйся, наливай!

Пізно берегти вино, коли вже бочка порожня.

Лихо горлом влізло.

Руки золоті, та горло погане.

Курити хочеться, аж вуха попухли.

Пило б ледащо, якби було за що.

Душа міру знає: вип'є, а потім лежить.

Така, що в горілці усе б і мокла.

П'яний і злодій - рідні брати.

Не пий вино, худобино, бо тебе воші з'їдять!

Коли курець, то носи люльку й тютюнець.

П'янка ніколи до добра не доведе.

Як у болоті не без дідька, так у селі не без горілки.

На копійку упився, на руб похвалився.

До неба високо, до царя далеко, а до корчми близько.

Пий до куми, а до кума завтра вип'єш.

За чарку - та й за сварку.

Чоловік п'є - дах горить, жінка запила - уся хата горить.

Добре тому пить, хто хмелю не боїться.

Вода живить, а горілка губить.

Коли двоє кажуть - п'яний, то лягай спати.

Було б що випити, а пияки найдуться.

На жлукто спотикнулась, на корито впала, вийшла за п'яницю - навіки пропала.

Як п'є, то не проливає, як б'є, то добре влучає.

Чарка горілки - лиха ківш.

Де хміль у голові, там розум мовчить.

Ке нам чого-небудь такого, для чого чарки роблять.

Ноги кажуть: "Ходім додому!", головонька каже: "Ходім до покою!", калитка плеще: "Напиймося іще, я все поплачу!"

День палить папіроси, а три дні просить.

і другий, тільки й бариша, що болить голова.

Вино людину веселить, а потім честі лишить.

Куріть, куріть на здоров'я, скоріше помрете.

Він би випив море.

Де п'ють - мене минають, а де б'ють - з мене починають.

П'яному на кожнім кроці поворот.

Де горілка, там і сльози.

Тут пити, тут не спати, треба йому києм дати і кожух зняти.

У п'яного кулаки дрова рубають, а як прокинеться, то й сокири не візьме.

Пий, пий - це медя, я поведу тебе до ведмедя.

Гірке життя п'яним медом не підсолодиш.

Горілка без вогню, а розум спалить.

Не всі ті пиво п'ють, що його варять.

Де пиво, там диво.

Чи пропити, чи штани купити?

Не жаль вина, а жаль розуму.

Хто горілку п'є, довго не живе.

Як вип'єш неповну чарку, очі западуться, а як вип'єш повну - вилізуть, то краще не пити.

Кому чарка, кому дві, кому нема й одної.

З цього пива не буде дива.

Окаянні люди: корчма горить, а вони плечі гріють.

П'яному й кози в золоті.

Без люльки, як без жінки.

Мужик рік не п'є, два не п'є, а як біс прорве, так і все проп'є.

В чарці більше людей тоне, як у морі.

Пияцтво розум з'їло.

Козел в городі - сторож, а п'яниця - ключник.

Сам п'ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю.

Ануте, синки, за люльки, нехай паска постоїть.

Голодному на умі хліб, а п'яному - хміль.

Голова каже: "Іди!", а ноги: "Сиди!"

Жінка люба вела чоловіка з корчми за чуба.

Люди п'яні і голову гублять.

За чужим хмелем що-небудь змелем.

Де п'ють, там і б'ють.

Напідпитку нема спинку.

Добре, що ми попривикали.

Люлька не куриться, мабуть, жінка журиться.

Хто п'є, той кривиться, кому не дають, той дивиться.

Хто корчму минає, той щастя зазнає.

Він п'яним і родився.

"Тит, ходім молотить!" - "Голова болить!" - "Ходім до корчми горілки пить!" - то він і біжить.

Їхав у ліс, а став коло шинку.

Не за те батько сина бив, що син пив, а за те, що похмелявся.

Коло горілки не обійдеться без бійки.

Від п'яного і чорт утікає.

П'яному гори немає - усе рівне.

Хто не напивається вином, буває здоров умом.

Пий, дядьку, горілку: смуток забудеш.

П'яниця проспиться, а дурень ніколи.

Гірка горілка, та й пиття не солодке.

П'янка і розумного зведе з ума.

Горілка йому очі засліпила.

Збувся тато клопоту: жито змолотив, а гроші пропив.

Випив, аж денце показав.

Пропив ґазда вола - все його слава, а невістка - міх, вже з неї сміх.

Налився по самі вінця.

На гріш вип'є, а на карбованець галасу.

Не поможе і вино, як лиш прийде студено.

П'яний дурному брат.

Пропив би світ за три гроші.

З ним не звариш пива, а звариш - не розіп'єш.

Чоловік - до шинкарки, а жінка - до чарки, і нема у них сварки.

Випий, Іванку, бляшанку, а за дві заплати.

Як ті п'яниці щодня п'ють?!

Горілка йде спочатку до голови, а потім до ніг.

Горілка - не вода - людська біда.

Воду п'ють, а голова з похмілля болить.

Хто в корчмі служить, тому в броварні платять.

П'яниця: пропив штани та й хвалиться.

Пропив би й дітей своїх.

За люльку й батька б проміняв.

Горілка худобу у борги гонить.

Кожний пияк то добре знає, що клин клином все вибивас.

Напився до порядку: два ведуть, а третій несе шапку.

Корчмар, як комар: де сяде, там і п'є.

Річка починається із струмка, а п'яниця - із чарки.

Без горілки ані не оженишся, ані не вмреш.

П'яний, а у вогонь не полізе.

Чом не пить, коли його доля не спить.

Горілка - не хліб, без неї можна обійтися.

Допився до того, що в хаті вітер віє.

Якби не діти, добре було б в корчмі сидіти.

Горілка - всього доброго злодійка.