Украинские. Українські прислів'я та приказки

Баба з воза - кобилі легше.

Апетит з їдою прибуває.

Кінь на чотирьох, та й то спотикається.

Надувся, як ковальський міх.

Високо літає, та низько сідає.

Знайко біжить, а незнайко лежить.

Одна бджола мало меду наносить.

І стіни мають вуха.

Одного поля ягода.

Багатому й чорт яйця носить.

Своя губа ближче.

Що сіре, те й вовк.

Ворона вороні ока не видовбає.

Де посієш, там і вродиться.

Ясла до коней не ходять.

Близько лікоть, та не вкусиш.

Хоч біс, аби яйця ніс.

Щедрий на батьківські гроші.

Береженого Бог береже, а козака шабля.

Казаному кінця немає,

Живемо, як горох на дорозі: хто не йде, той скубне.

Чиє б нявчало, а твоє б мовчало.

Жартувала баба з колесом, та в спицях застряла.

Знов за рибу гроші.

Обідрали, як молоденьку липку.

Добре слово краще за цукор і мед.

Як відкусиш багато - ковтнеш мало.

Без вірного друга - велика туга.

В чужих руках завше більший шматок.

Не копай іншому ями, бо сам упадеш.

Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.

Брехливу собаку далеко чути.

Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.

Добре слово будує, а зле руйнує.

З пісні слова не викинеш.

Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.

Любиш кататись, люби й санчата возить.

За все береться, та не все вдається.

Ласкаве слово, що весняний день.

Скільки вб'єш, стільки й в'їдеш.

Тепле слово і в мороз зігріє.

Шукай вітру в полі.

Одне дерево ще не ліс.

За битого двох небитих дають,

Не вартий дірки від бублика.

Робота не вовк, в ліс не втече.

Нагинай гілляку, поки молода.

Паршива вівця все стадо запоганить.

Одне приємне слово наче сад цвіте.

Колись і в нашої кози хвіст відросте.

Пропало, як з воза впало.

Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.

Правда очі коле.

Мак сім років не родив і голоду не було.

З миру по нитці - голому сорочка.

Ні кує, ні меле.

Не мни слова, говори просто.

Шабля ранить тіло, а слова душу.

Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.

Який Сава,така й слава.

Їж, що дають, а роби, що кажуть.

Сказаного і сокирою не вирубаєш.

Старий кінь борозни не зіпсує.

З дурнем каші не звариш.

Куди не кинь - виходить клин.

Всякому овочу свій час.

Лови рибу не на сковороді; а у воді.

Поспішиш -людей насмішиш.

Голодній кумі хліб на умі.

Сказав, та не зав'язав.

Чужа душа - темний ліс.

Жалів яструб курку - доки всю обскуб.

Від своєї тіні не втечеш,

Вискочив, як Пилип з конопель.

Чужий кожух не гріє.

Готовеньке і кішка з'їсть.

Задер носа й кочергою не дістанеш.

Не хвались ідучи на торг, а хвались ідучи з торгу.

Вода і камінь довба.

Йти на комара з дрючком, а на вовка з швайкою.

По бороді текло, а в роті сухо було.

Гостре словечко коле сердечко,

Коли густо, а коли й пусто.

Як корова язиком злизала.

Хоч дурний, та хитрий.

Хоч близько, та слизько.

Даремно і чиряк не вискоче.

Голка в стіжок упала - пиши пропала.

Де багато господинь, там хата неметена.

На нема й суду нема.

Батогом обуха не переб'єш.

У чужій кошарі овець не розведеш.

Забув віл, коли телям був.

Тиха вода людей топить, а швидка - тільки лякає.

Рот не город - не загородиш.

Живіт товстий, а лоб твердий.

Що бог не дав, то все в торбу.

Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.

Клин клином виганяють.

Дешева риба - погана юшка.

Косо, криво, аби живо.

Згода дім будує, а незгода руйнує.

Пам'ятатимеш до нових віників.

* * *

Облизня спіймав.

Виріс, а ума не виніс.

Стук-грюк, аби з рук.

Один скаже, другий прикаже,

Диму без вогню не буває,

Свої люди - помиримось.

Поможе, як мертвому кадило.

Хіба все те вовк, що сіре?

Любить, як вовк порося.

Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.

Шкурка вичинки не варта.

Земля найбагатша, вода найсильніша.

Або будемо на Русі, або пропадемо усі.

Цяця, цяця та в кишеню.

Багато дива, мало млива.

Скільки сніг не лежатиме, а розстанути мусить.

Помалу їдь, то далі будеш.

Носиться, як дурень з писаною торбою.

Заварив кашу, так і їж.

Біда помучить і мудрості научить.

Ні риба, ні м'ясо, і в раки не годиться.

Поживемо - побачимо.

Ні пава, ні ґава.

Ліс рубають - тріски летять.

Терпи, козаче, отаманом будеш.

Яке коріння, таке й насіння.

Який їхав, таку й здибав.

Зробив наспіх, як насміх.

Про вовка помовка, а вовк до хати.

Наскочила коса на камінь.