Украинские. Українські прислів'я та приказки

Чоловік - не скотина: більш барила не вип'є.

Шинок хазяїном не наставить.

Спершу горілка людей розважала, а тепер сама засумувала.

Хто багато п'є, той сам себе б'є.

П'яний храбриться, а як проспиться, то й свині боїться.

Горілка і гулі не одного в постоли взули.

Хоч ти брат і мій, а табак кури свій.

Де піп церкву ставить, там пан корчму ладить.

Горілка - не дівка, а мачуха - не мати, але вміють добре голову завертати.

Що у тверезого на думці, те в п'яного на язиці.

П'яний, як дитина: і нехотя правду скаже.

Що в тверезого на умі, те в п'яного на язиці.

Мало чого не буває, що й п'яний співає.

П'яниця і свиня - то однакові звання.

Пий, та розуму не пропивай.

Горілка в роботі - не помічник.

Не винувате вино, винувате п'янство.

Продав на руб, пропив на полтину, пробуянив другу,

Вино й горілку полюбив - честь загубив.

Чоловік - не корова, вип'є літр-два, а корова - відро.

У п'яного - вчинки, у тверезого - думка.

Горілку попили, молоду бачили - пора й додому.

П'яний, а у воду не скочить.

Гуляй, душа, в тілі, поки кості цілі.

Де горілку чують, там і ночують.

Хто стане горілкою свій розум мить, той його ще гірше забруднить.

Не бивши кума, не пити пива.

У Гаврила пили та його й побили.

П'янство в роботі не товариш.

Горілкою розуму не промиєш.

У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині.

Горілку полюбив - родину знищив.

Горілка біла ніс красить начервоно, а честь начорно.

П'яному кожна дорога слизька і довга.

Тоді жінку слухай, як із шинку додому кличе.

Коли горілка проїде з милю, не буде вже в неї першого хмілю.

Пиття не доводить до пуття.

Добре цівкою смикнув.

Напала брага на врага.

У п'яниці нема нічого на полиці.

Якого пива наварили, таке й пийте.

Він за чаркою горілки пішов би й на той світ.

Коли п'яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче.

Горілку випив, а язиком закусив.

Як до праці - хворий, а як до чарки - скорий.

Хто п'є до дна, тому не бачить добра.

Горілка - не дівка, не треба її цілувати: з ума зведе і сама пропаде.

Чарка та сварка до добра не доведуть.

Найбільшу цигарку крутять з чужого тютюну.

Кажуть, що п'яниця, а справді - брехня, бо він не п'є, а просто ковтає.

Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається.

Горілка людину в гріб заведе.

За свою працю хоч напийся, Яцю.

22-Українські прислів'я та приказки про Київ

Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия.

Язик до Києва доведе.

У Києві не женись, а в Ромнах коней не міняй.

Дурний і в Києві не купить розуму.

На кого біда нападе, то до Києва йде, а як біда минеться,то він і з Броварів вернеться.

Дурень до Києва, дурень і з Києва.

Українські прислів'я та приказки про різне

Слово не полова, язик не помело.

Не лізь поперед батька в пекло.

Миша не одну дірку має до хати.

Дивись на зріст, та питайся розуму.

Гуртом і батька добре бити.

Вісті не лежать на місці.

Чужа хата - гірше ката.

Сам собі пан.

Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.

У страху очі великі.

Продав кота в мішку.

Гостра була сокира, та на сук наскочила.

Як кіт наплакав.

Хоч гірше, аби інше.

Дурням закон не писаний.

Після бійки кулаками не махають.

За словом в кишеню не полізе.

Знаєш - кажи, а не знаєш - мовчи.

На злодієві шапка горить.

Краще пізно, як ніколи.

Або дома не бути, або волі здобути.

Катюзі по заслузі.

Десять разів відміряй, а раз відріж.

Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.

Діло майстра величає.

Дарованому коневі в зуби не заглядають.

На тобі, небоже, що мені негоже.

Хто меч підійме, той від меча й загине.

Як з неба впав.

Хто як постелить, так і виспиться.

Не скуби гуску, поки не зловиш.

Тепле слово і кішці приємне.

Який харч, така й робота.

Час- це гроші. Через дорогу навприсядки.

Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.

Хліб та вода - козацька їда.

На городі бузина, а в Києві дядько.

Слова щирого вітання дорожчі за частування.

Надокучив, як парена редька.

Тиха вода греблю рве.

Буває, що й корова літає.

Менше говори - більше почуєш.

Родичів багато, та ніде пообідати.

Хоч бачить око, та зуб не йме.

Назвався грибом - лізь у кіш.

Попав пальцем у небо.

Одним пальцем і голку не вдержиш.

Вище себе не підскочиш.

На голові блистить, а в голові свистить.

І за соломинку вхопиться, хто топиться.

Плаває, як вареник у маслі.

Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.

Багатий, як циган на блохи.

Лобом муру не проб'єш.

За дурною головою і ногам нема спокою.

Є в глечику молоко, та голова не влізе.

Це ще вилами по воді писано.

Казала, та не зав'язала.

Не такий страшний чорт, як його малюють.

Гречана каша сама себе хвалить.