Украинские. Українські прислів'я та приказки

Не допоможе панні мило, коли чорна, як кадило.

Вбери й пенька, то стане за Панька.

І бджола летить на червону квітку.

Краса дере носа.

Те, що природа дала, милом не одмиєш.

Чепурний, як горщик з кашею.

Довгий, як жердка.

Буде час красно ходити, якби було в чім.

Не той гарний, що гарний, а той, що діло робить.

Як була я молода, була в мене врода, а тепер на виду і в дзеркалі не найду.

Не шукай красоти, а шукай доброти.

Хороший, як Микитина свита навиворіт.

Цибатий, як журавель.

Краса лиця - це половина приданого.

Хоч ряба і погана, та доля кохана.

Бог до вроди розуму не прив'язав.

У кого чорний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому й юшки шкода.

Та рожа, та не та кожа.

Хоч не пишно, так затишно.

Шия - хоч обіддя гни.

Не кожна Ганна і гарна.

Нарядилась, як пава, а кричить, як гава.

Ніс, як за сім гривень сокира.

І воза не возила, а двір украсила.

Хороше нарядив, хоч покинь.

Там така, що бублика з'їси, поки кругом обійдеш.

Ніс для празника ріс, а він і в будень його носить.

Не показуй пугачеві дзеркала, бо він сам знав, що красний.

Маленькою латкою великої дірки не прикриєш.

Гарний, як спить, та ще й лицем до стінки лежить.

Збула чесаннячко, коли б збуть і вмиваннячко.

к зверху погане, то всередині вдвоє.

Хоч рябе на виду, так маслаки до ладу.

Чорноброва, як руде теля.

Не те красне, що красне, а те, що подобається.

Три речі скоро минають: луна, веселка і дівоча краса.

Краснеє личко - серцю неспокій.

Хлопці б'ються чорт зна за що: хоч красива, та ледащо.

Як зірниця зійшла.

Весела, як ясочка.

Краса до вінця, а розум до кінця.

Не так очі, як ті брови: любі, милі до розмови.

Стрункий, як хвоїнка.

Прямий, як свинячий хвіст.

Вбери і пень, то буде як білий день.

Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся.

Така, як кадуб.

І до лиця, і до вінця.

Коса коротка, а доля солодка.

Краси на тарілці не крають.

Нема кращого на вроду, як ясна зоря в погоду.

Така хороша, що не варт і гроша.

Ні мара, ні мана - роздивились - сатана.

Червона, як рожа.

Не біда, що чорна, аби проворна.

Хоч не з красою, аби з головою.

Пусти синицю хоч на пшеницю, то вона зостанеться синицею.

Товстий, як бочка.

Гляну на вид, то й скажу, що Демид.

Чепурненька, як мазничка.

Де врода, там і сила.

Не будь красива, а будь щаслива.

Луб - лице, очі - тріска.

Прибрався к святу в нову лату.

Одні очі в упряжку, а другі в пристяжку.

Хороша, хоч води з лиця напийся.

Поганий на вроду, та гарний на вдачу.

Оправ його хоч і в рами, а він усе такий самий.

Українські прислів'я та приказки про час, дні тижня, місяці, пори року

Зелена весна чорне сіно з'їдає.

І день буває роком.

Одне сьогодні краще двох завтра.

Пізня весна не обдурить.

Багато води до моря уплине, закнм то станеться.

Рання година держить золото в роті.

Птахи ніч розкльовують.

Осінь одного заморозить, а весна - двох.

Було, та мохом поросло.

Усе добре впору.

З сорока святих сорок морозів буде.

Хто рано плаче, той увечері сміється.

Неділя - день вимушеного безділля.

Як Михайло закує, то Микола розкує.

До Іллі зробити сіно - наче пуд меду в нього вкласти.

Влітку і качка - прачка, а взимку і Тереся пе береться.

Було, та полетіло.

Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.

Кому влітку холод, тому взимку голод.

Квітень з водою - травень з травою.

Одно літо ліпше, як сто зим.

Час - не кінь: не підженеш, та й не зупиниш.

То ще не дивно, що взимку зимно.

Нема ранку без вечора.

Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий.

Все добре у свій час.

Прийшли Євдокії, дядькові затії: плуги чинити, борону точити.

Настане час - не стане й нас.

Як прийшла середа, то вчепилася біда.

Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.

Зима невелика, та в неї рот великий; хто це забуває, то й його вона з'їдає.

І собака зимою про хату думає.

На стрітення повертається птиця до гнізда, хлібороб - до плуга.

Що було, то за водою пішло.

коли баба в маю слаба - молитву замов.

Коли в березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.

Смутно, як в грудні пополудні.

Літній день за зимовий тиждень.

Було, та з водою сплило.

Краще яйце сьогодні, ніж завтра курка.

До Іллі хмари ходять за вітром, а з Іллі - проти вітру.

Восени і заєць спасений.

В січні настав ніс надвір та й назад на піч.

Зимою бійся вовка, а літом - мухи.

Хто літом жари боїться, той взимку не має чим погріться,

Через день - то й неділя, через хату - то й весілля.

Не тепер, ак у четвер.

Квітневий сніг такий, як жіночий плач.

Страшна зима, як дров нема, чоботи ледащо і їсти нема що,

Літом пролежиш, а зимою з сумою побіжиш.

Восени і горобець багатий.

Дме вербич - кожуха тербич.

Літо зиму годує.