Украинские. Українські прислів'я та приказки



За солодкі ночі гіркі дні приходять.

До Миколи не буде літа ніколи: не сій гречки і не стрижи овечки.

Все минеться, одна правда останеться.

Бджола каже: "Годуй мене до Івана, я зроблю з тебе пана".

Не за нас то настало, не за нас перестане.

Хто в п'ятницю скаче, той в неділю плаче.

Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.

Треба добре дбати, аби не купувати: сіна - до Юрка, хліба - до Ілька.

На Теплого Олекси риба хвостом лід розбиває.

Осінь - наша мати, і жебрака нагодує.

Скує Кузьма-Дем'ян - до весни не розкувати.

У нього сім п'ятниць на тиждень.

Влітку і качка - прачка, а взимку і невістка не хоче.

Мартове тепло - як мачушине добро.

Хвали день увечері, а життя перед смертю.

та й питається: "Дядьку, чи ви не з сватами?"

Вечір покаже, який був день.

На Андрія треба кожуха-добродія.

Хто літом гайнує, той взимку голодує.

Коли прийде май, то за себе кожен дбай.

Діти, діти, добре з вами вліті, а зимувати - то горювати,

Який день, такий і пожиток.

І за доброї години ожидай лихої днини.

В лютім сонце іде на літо, а зима на мороз.

Шукає учорашнього дня.

Хто не посіяв на богослова, той не варт і доброго слова.

Восени і буряк - м'ясо.

Майська роса - краще вівса.

Як те було давно славно: стояли столи попід сади - їли, нили, глаголили, по бороді текло, а в роті сухо було.

Два дощики в маю, певно бути врожаю.

Зима спитає, де літував.

День мій - вік мій.

На Іллі новий хліб на столі.

Хто пізно ходить, пізно й приходить.

Воно як трапиться: коли середа, а коли й п'ятниця.

В січні росте трава - влітку болить ґазду голова.

Що влітку вродиться, то взимку згодиться.

Як у січні тріщать морози, влітку від хліба тріщатимуть вози.

Ілля на полі копи лічить.

Хто пізно ходить, сам собі шкодить.

Літом і баба сердита на піч.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

В падолисті багато води - для лук великі шкоди.

Тоді то буде, як мій татуньо з тамтого світу верне.

А весняночка на весну каже: "Кидай сани, бери віз, та поїдем на рогіз!"

Хто вліті буде співати, той узимі буде танцювати.

Як зазиміє, то й жаба оніміє.

Що літом одкидаєш ногою, то взимку підбереш рукою.

В марті курка з калюжі нап'ється.

У нас два Єгорія: один голодний, другий холодний.

То тоді ще було, як баба дівкою була.

Чому бути, тому не минути, що має бути, те й буде.

Вівторок - щасливий день.

Грудень холодний та сніжний - хліб буде буйний та пишний.

І давно ріки догори не плили та й калачі на вербах не росли.

Літом сякии-такий бур'янець - як хліба буханець.

Поделитесь с друзьями страничкой "Украинские. Українські прислів'я та приказки" и почитайте Крутые мысли о мужчинах: Решение мужчины жениться - последнее, которое он принимает сам.

Тоді то буде, як дві неділі разом зійдуться.

Було - не було, само минулося.

Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.

Ніч ночувати - не вік горювати.

Журавлі прилетіли і полудень принесли (довгі дні).

Вода пливе - роки йдуть.

Весняний день рік годує.

Час усього навчить.

Хоч око виколи, така темна ніч.

До Іллі сіно і під кущем сушать, а після Іллі й на кущі не сохне.

То ще не біда, що без риби середа.

У петрівку бджоли роблять на панів, а в спасівку - на себе.

Зле на Прокопа, коли змокне копа.

Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

Ніч - мати.

Хто перший часом, перший і правом.

Май - усяк собі дбай, а іюнь - хоч сій, хоч плюнь.

Хто влітку ледарює, той взимку біду чує.

До Петра молочка відерце, а по Петрові - глек, та й то неповпий.

Іди, зимо, до Бучина, бо вже ти нам надокучила.

"Якби мені та сила, що в січні,- каже лютий,- то я б бику-третяку роги вломив".

І завтра день буде.

Шити-білити: завтра Великдень.

Бджоли раді цвіту, люди - літу.

До покрови давали молоко корови,

Прийшов Петро - вирвав листок, прийшов Ілля - вирвав і два, а прийшов спас - бери рукавиці про запас, прийшла пречиста - на дереві чисто,

Сьогодні густо, а завтра пусто.

На все свій час.

Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.

Питає лютий, чи добре взутий, а марець хватає за палець

Січень не так січе, як у вуха пече.

Середа і п'ятниця - четвергу не указчиця.

В лютім Дорота заповідає сніги і болота.

Нехай гуляє, зима спитає, що робив.

Тоді то буде, як ся догори вода оберне.

У листопаді зима з осінню бореться.

Квітень з водою - жовтень з пивом.

Мокрий май - жито, як гай.

Понеділок і п'ятниця важкі дні, вівторок і субота - легкі.

Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.

Час - не віл: його не налигаєш.

Кагла взимку служить, а тінь - влітку.

До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі стріне собаку

Вже лютий сніг підгриз, кидай сани, бери віз.

На Юрія сіна коню кинь та й вила закинь.

Сховай слабість на неділю, бо тепер робота є.

Що вліті одложиш, то зимою як-бись найшов.

Лютий додає до весни охоти, але ти взувай ще добрі чоботи.

У неділю по шавлію, в понеділок по барвінок, а в вівторок - снопів сорок, а в середу - по череду, а в четвер - по щавель, у п'ятницю - по дяглицю, у суботу - на роботу.

Март спочатку хмарний, в середині болотний - сніп буде намолотний.

Після Івана Купала не треба жупана.

Є - минеться, нема - обійдеться.

Багато води утекло з того часу.

Осінь усьому рахунок веде.

В ніч найтемнішу про сонце пам'ятай.

Субота - вся робота.

Сумний грудень і в свято і в будень.


Сообщить друзьям о публикации "Украинские. Українські прислів'я та приказки" и почитать Модернистские высказывания об искусстве: Искусство начинается там, где начинается чуть-чуть.





В одной рубрике с "Украинские. Українські прислів'я та приказки":