Украинские. Українські прислів'я та приказки

Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.

Сорока на хвості принесла.

Прирівняв солов'я до зозулі.

Журавлі прилетіли - весну принесли.

Ліпше пташині голодом у лісі, як при цукрі у багатій стрісі.

Не потрібна солов'ю золота клітка, краща йому зеленая вітка.

Всяка сорока від свого язика страждає.

Двох сорок разом за хвіст не вдержиш.

Зав'яз пазурець - і пташці кінець.

Видно паву і по носі, що бродила по просі.

Молоде орля, та вище старого літає.

Кожна пташка своє гніздо хвалить.

Яка ворона в воду, така й з води.

При соловію і горобець співак.

Краще битися орлом, ніж жити зайцем.

Видно птаха по польоту.

Не штука встрелити крука, як сидить, але штука, як летить.

Дружні сороки і орла заклюють.

Голу кістку і ворона не хоче дзьобати.

Кому що, а курці просо.

Не поможе вороні купіль, а крукові мило.

Ніхто не буде знати, тільки сич та сова, та людей півсела.

Сорока скрегоче, бо гостей хоче.

Одна ластівка не робить весни.

Ворона хоч мала, а рот великий.

Українські прислів'я та приказки про сім'ю та родинне життя

Багато няньок - дитина без носа.

Свій як не заплаче, то скривиться, а чужий і не подивиться.

Діти - до часу, а онуки - до смерті.

Добрий чоловік жінці ліпший від матері.

Малі діти не дають спати, а великі - дихати.

Вдовець - дітям не отець, бо й сам круглий сирота.

Обідала не обідала, аби рід одвідала.

Які мамка й татко, таке й дитятко.

Чоловік погрішив, так в людях гріх, а жінка погрішила - додому принесла.

Доти ягнятка скачуть, доки матір бачать.

Нема батька - півсироти, нема матері - сирота повна.

У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.

Чий корінь, того й плід.

Де старі вівці, там і ягнята.

Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна.

Як дід до баби, так баба до діда.

Матері своїх дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого.

Годуй сина для себе, а дочку - для людей.

При добрій годині - брати й побратими, а при лихій годині - нема й родини.

В приймах приймаки і на віник кажуть "ви", а на козу - "дядина".

Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.

На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.

На чужих жінок не задивляйся, а за своєю подивись.

Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоре розтане.

Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.

Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.

У лихої свекрухи і ззаду очі.

Від лося - лосята, а від свині - поросята.

Мати одною рукою б'є, а другою гладить.

Де птахи гніздяться, там видно пташенят.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Яка мама - така сама.

Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!

Гроші, молода жінка і бистрі коні - то смерть.

До свого роду - хоч через воду.

У нашого Омелька невелика сімейка: тільки він та вона, та старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та діток шестірко, та батько та мати, та їхні три брати.

Не вмів слухать батька, слухай собачої шкури.

У дитини заболить пальчик, у матері - серце.

Від малих дітей голова болить, а від великих - серце.

Мати б'є, то не болить, а мачуха як подивиться, то й на душі холоне.

Його мати моїй матері двоюрідна Параска.

Красна пава пір'ям, а жінка чоловіком.

Жінка чоловікові подруга, а не прислуга.

На світі знайдеш усе, крім рідної матері.

Все купиш, лише тата й мами - ні.

Діти, діти, де вас подіти? На піч покидати та й їсти не дати!

Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.

Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

Найлучча спілка - чоловік і жінка!

Моя хата - мандрівочка, моя сестриця - в криниці водиця, мої перини - степові травини.

Жіноча робота ніколи не лягає спати.

Не то сирота, що роду нема, а то сирота, що долі не має.

Хату руки держать.

Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.

Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.

У поганого та недоброго чоловіка жінка завжди нерозумна.

Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.

Чоловік у домі - голова, а жінка - душа.

Нема того краму, щоб купити маму.

Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині - димом.

Чужа жінка - лебідонька, а своя - полин гіркий.

Живуть між собою, як риба з водою.

Які самі, такі й сини.

Батьки бережуть дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.

Всяка пташка своє гніздо знає.

Дім держиться не на землі, а на жінці.

Бачать очі ревниві дальше, як орлині.

Поки діда, поти й хліба.

Дитина до семи літ правду каже.

Яке зіллячко, таке й сім'ячко.

Як люба дружина, то люба й в ряднині.

Які коні, такий віз, який їхав, таку й віз.

Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.

Одна мати вірна порада.

Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.

Нащо й гроші, коли чоловік хороший.

Василь бабі сестра у перших.

Яке коріння - таке й насіння.

Своїх багато, а як прийдеться топиться, то ні за кого ухопиться.

Добрі діти - батькам вінець, а злі діти - кінець.

Бритви й жінки не позичай нікому.

При добрій годині - брати й побратими, а при лихій годині - немає й родини.

Нащо й ліпший клад, коли в сім'ї лад

І в лиху годину не кидай дружину.

Жінка для совіту, теща для привіту,матінка рідна краща всього світу.