Украинские. Українські прислів'я та приказки



Навесні джміль, а восени бджола жениться.

Пустий господар по Кіндраті - не має ще кожуха в хаті.

Літом і старець каже: "На ката хата, нам і надворі тепло!"

Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що той день уродить.

Піднявся зранку, ще чорти навкулачки не бились.

Осінь каже: "Я урожу!", весна каже: "А я погляжу!"

Зозуля кує тільки до Петра, а потім мандрикою вдавиться.

Готуй сани влітку, а воза взимку.

Місяць лютий гостро кутий.

Коли марець пережив старець - буде здоров,

Час, мов віз: з гори чухрає, його не доженеш.

Варвара кусок ночі ввірвала, а дня приточила.

Літо запасає, а зима з'їдає.

Громниця, скидай рукавиці, близько весна.

Якщо сухий грудень буває, то суха весна і сухе літо довго потриває.

Як не було зранку, то не буде до останку.

Весною не посієш - восени не збереш.

Хто має розум, той не їдн зимою возом.

набереться господар біди.

"Коли то було?" - "Ще як дід до баби в свати ходив".

Коли б не зима, то й літо довше було б.

Бережи час, час за гроші не купиш.

Минулося - забулося.

У червні на полі густо, а надворі пусто.

Тріщи не тріщи, а вже минули водохрещі.

Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.

Не буде так, як думаєш, а буде так, як станеться.

Час - то лікар на всі гризоти.

Час минає, а не вертає.

Смутний грудень, як прийде студінь.

Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат.

Сіно - до Юрка, а хліб - до Ілька.

Яка погода в липні, така буде в січні.

Трудно влітку без корови, а взимку без кожуха.

Покрова всю землю листом покриває.

Зимою днина така: сюди тень, туди тень, та й минув день.

Як по Петру, то й по теплу.

Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж.

В січні січе сніг з вітрами, а пияк трясе зубами.

То буде, як на камені пісок зійде.

Аби день до вечора.

Що літом родить, то зимою не шкодить.

На Юрія роса - не треба коням вівса.

Що марець випече, то квітень висіче.

Март невірен: то сміється, то плаче.

Що Днина - то й новина.

Тоді то буде, як рак свисне.

До святого духа не скидай кожуха, а по святім дусі ще ходи в кожусі.

У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай.

Часом лютий змилується, що людина роздягнеться, але часом такий гострий, що замерзнеш аж до костей.

Час все лікує.

Осінь на рябому коні їздить.

Ранок - ланок: що ранком не зробиш, то вечором не здогониш.

На новий рік прибавилось дня на заячий скік.

а по покрові пішло молоко в роги корові.

Красна осінь снопами, а зима намолотом.

"Я дав би дві зими за одне літо",- казав циган.

Поделитесь с друзьями страничкой "Украинские. Українські прислів'я та приказки" и почитайте Клёвые цитаты о браке: Вернулся муж их командировки, а жена закатила ему сцену верности.

Влітку один тиждень рік годує.

Мала нічка петрівочка, не виспалася наша дівочка.

Хто сіє по покрові, то виводить взимку по корові.

Весна всім красна.

В кожнім році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи не буває тепла ніколи.

Ніч - мати: не спи, то будеш мати.

Плаче жовтень холодними сльозами.

Як у грудні сніг заляже, то в серпні жито виляже.

Тоді то буде, як своє вухо побачиш.

Тепер не петрівка, щоб повторяти разів кілька, а зима - сказав та й нема.

На громницю маєш зими половиню.

Хто святкує на Пилипа, той буде голий, як липа.

З Федора-студита стає холодно й сердито.

Два рази в році літо не буває.

Тоді то буде, як на моїй долоні волосся виросте.

Сьогодні пан, а завтра пропав.

Йому щодня неділя.

Весною і в горобця пиво.

Що літом придбаєш, то зимою маєш.

Грудень землю грудить, а хатинки студить.

Ніч-мати всіх пригортає, а день розганяє.

Субота не робота, а в неділю нема діла.

Ранній пізньому кланяється.

Зимою деньок, як комарів носок.

Настав лютий - тверезий взутий, а пияк - босий всяк.

Буде літо, то й буде розмаїто, а прийде зима, то й хліба нема, і чоботи ледащо, і робити пема що.

Іде зима, а кожуха нема.

Довша п'ятниця, як неділя.

Як марець ясний, то май щасний.

До покрови думай про пашу для корови.

До благовіщений зими не лай, а саней не ховай.

Минув спас - держи кожух про запас.

Краще пізно, ніж ніколи.

Була м'ята, та пом'ята.

Дріта-дріта - серед літа, прийшла зима - хліба нема.

Прийде така неділя, що і в нас буде весілля.

Хто в петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить.

Хто лежить до покрови, той продасть усі корови.

Холодний май - буде добрий урожай.

Коли влітку не ходив по малину, взимку вже пізно.

Як прийде спас, комарам урветься бас, а як прийде пречиста - забере їх нечиста.

Буває, було, буде.

Не попередить четвер середи.

До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі по сім за цибулю.

Що буде, те й буде, ми все перебудем.

Березень сухий, а мокрий май - буде каша й коровай.

Зима багата снігами, а осінь - снопами.

Готуйтеся, люди, бо йде грудень!

Покрова накриває траву листям, землю - снігом, воду - льодом, а дівчат - шлюбним вінцем.

Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.

У неділю: "Гоя, гоя!", в понеділок: "Голівонько моя!"

Садок влітку - як кожух взимку.

Краще тепер, як у четвер.

Буває март за всі місяці варт.

Казали минеться, а воно тільки настає.

Держися, Хома, іде зима!

До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра ще хитріша.

Прибуло дня на курячу п'ядь.


Сообщить друзьям о публикации "Украинские. Українські прислів'я та приказки" и почитать Высказывания о беседе: Молчание - особое искусство беседы.





В одной рубрике с "Украинские. Українські прислів'я та приказки":